Illustration

Підтримати й надихнути: Rivne Red Black організувало зустріч ветеранів із пораненими бійцями Рівненщини

Поранених військових у Центрі бойової травми у Здолбунові відвідали ветерани – захисник Маріуполя, колишній військовополонений Дмитро Андрющенко (Дипломат) й «азовець» Радік (Хард). Візит організувало ком’юніті Rivne Red Black.
Мета – підтримати тих, хто тільки починає свій шлях реабілітації, і показати, що навіть після важких травм життя триває. Ба більше – воно може бути яскравішим, ніж раніше. Обидва ветерани доводять це на власному прикладі.

ВІДЕОРЕПОРТАЖ

Illustration

«Я (до поранення - ред.) не займався дайвінгом, не катав на вейку, також не займався лижами й бордом. Можна багато перераховувати, чим я почав займатися уже під час реабілітації, лікування і після того, як запротезувався», — розповів Хард.
Він сам втратив кінцівки, пройшов складне лікування. І зараз підтримує інших — словом, прикладом, присутністю.
Серед бійців, з якими поспілкувалися ветерани, — 58-річний Володимир. Контрактник ЗСУ на війні — ще з часів АТО. Повномасштабне вторгнення зустрів у Попасній. Рік тому отримав важке поранення у Часовому Яру. Після одужання планує повернутися на службу.

Illustration

У сусідній палаті — 39-річний Руслан із Запоріжжя. У квітні цього року, під час виконання бойових дій на Покровському напрямку, він отримав мінно-вибухову травму і втратив частину ступні.
«Хард мене вже підтримав — дав більше впевненості. Я побачив, що він ходить на протезах і починаю розуміти, що життя продовжується. Потрібно лише пройти операцію», — говорить Руслан.
Він, як і Володимир, планує повернутися на службу. Переконаний, що може бути корисним, навіть якщо не на нулі, то у прифронтовій зоні: «Фуру водити можна, наприклад привозити боєкомплект або продукти».

Illustration

Захисник Маріуполя Дмитро Андрющенко наголосив, що солдат і його життя — найцінніше в армії, а лікування після поранення — це продовження служби.
«Коли боєць потрапляє в лікарню, він повинен відчувати, що держава продовжує про нього піклуватися», — зазначив Дипломат.
Під час зустрічі ветерани говорили з побратимами не тільки про бойовий досвід. Порушили теми психологічного відновлення, адаптації після ампутацій, громадської підтримки та віри в себе. Привезли із собою щось значно важливіше за подарунки — розуміння, що кожен боєць не сам у своїй боротьбі.
«Ми були раді поспілкуватися і впевнені, що все у них буде добре», — зазначив Хард.

Illustration

Організатор зустрічі Антон Латайчук переконаний, що досвід ветеранів — потужна підтримка для тих, хто тільки починає шлях відновлення.
«Час від часу ми допомагаємо цій лікарні кріслами колісними та іншими необхідними речами. Згодом з’явилася ідея: якщо у чаті нашого ком’юніті Рівне Ред Блек працює взаємопідтримка військових, ветеранів, то варто спробувати й тут. Щоб з тими, хто готується до ампутації чи складної реабілітації, поспілкувалися ті, хто це вже пройшов. Бо життя після поранення є», — зазначив він.

Illustration

Сергій Пєчніков, завідувач Центру бойової травми, вважає таку увагу дуже важливою, адже моральна підтримка – невід’ємна частина лікування.
«Досвід спілкування з людиною, яка вже пройшла цей шлях і має дві протезовані кінцівки, став для нас цікавим. Ми хочемо, щоб люди зрозуміли, що життя після травми не завершується», – розповів медик.
Він переконаний: щира розмова з тими, хто розуміє без слів — найкраща терапія.

Made with